Автор: Ольга Глущенко
Категорії: ISW, війна
Експерти Інституту вивчення війни (ISW) прийшли до висновку, що російським військам вдається проводити планові ротації завдяки перевазі на всій території Східної України і відсутності тиску українських контрнаступальних операцій.
Джерело:ISW
Дослівно: “Російські війська утримують ініціативу на всій території Східної України, а відсутність українських контрнаступальних операцій, ймовірно, знімає тиск на оперативне розгортання, який раніше частково обмежував здатність росіян проводити ротації”.
Деталі: Концентрація всіх боєздатних сухопутних військ Росії в Україні та постійні зусилля Росії з розгортання сил, схоже, дозволить російським військам проводити в Україні планові ротації на оперативному рівні.
Заступник начальника Головного управління військової розвідки України генерал-майор Вадим Скібіцькийзаявив, що російські війська в Україні налічують 462 000 військовослужбовців, і що це весь сухопутний компонент їхніх сил.
Він додав, що більшість російських підрозділів в Україні укомплектовані на 92-95 відсотків від їхньої передбачуваної повної чисельності, і що розмір російського угруповання в Україні дозволяє російським військам проводити ротації по всій території військових дій.
Скібіцький також заявив, що російські війська відводять у тилові райони підрозділи, чисельність яких становить 50 відсотків або менше від запланованої, і повертають їх на фронт після відновлення та поповнення.
11 січня заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв заявив, що російські військові успішно поповнили російські сили в Україні за допомогою постійної прихованої мобілізації, яка призвела до поповнення понад 500 000 нових військовослужбовців у 2023 році.
ISW раніше спостерігав боротьбу росіян за проведення ротацій на оперативному рівні від початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року до контрнаступу України влітку 2023 року.
Очевидна здатність Росії генерувати сили зі швидкістю, що дорівнює російським втратам, ймовірно, надає російським військам можливість поповнювати підрозділи, які російське командування відкликало з лінії зіткнення через деградацію, а згодом повертати ці поповнені підрозділи на фронт.
Однак російські військане перехопили ініціативуна полі бою в Херсонській області і, як видається, деградують частини і з’єднання, що діють поблизу українського плацдарму на східному (лівому) березі Дніпра, не докладаючи очевидних зусиль для проведення ротацій на оперативному рівні (хоча, як видається, вони проводять ротації на тактичному рівні).
З початку жовтня 2023 року російські війська провели кілька перегрупувань під час локальних наступальних операцій на Авдіївському, Бахмутському, Лиманському та Куп’янському напрямках, що, ймовірно, дало російським військам час для проведення ротацій, описаних Скібіцьким.
З літа 2023 року ISW не спостерігав масових скарг з боку росіян на відсутність ротацій на всьому театрі бойових дій, а загальний темп російських операцій відповідає повідомленням Скібіцького.
Здатність Росії проводити ротації на оперативному рівні, ймовірно, дозволить російським військам підтримувати загальний темп своїх локальних наступальних операцій на сході України в найближчій перспективі, але неясно, чи зможуть вонипроводити ефективні ротації в довгостроковій перспективі або в разі інтенсифікації російських наступальних зусиль чи значної української контрнаступальної операції.
Російські оперативні ротації в принципі пом’якшують деградацію атакуючих російських сил, яка з часом може призвести до кульмінації російських наступальних зусиль. Декілька інших оперативних чинників раніше сприяли кульмінації російських наступальних зусиль в Україні, але основним чинником часто була нестача живої сили і боєздатних з’єднань.
Російські війська проводять в Україні переважно важкі піхотні атаки штурмовими групами, які не обов’язково потребують великої кількості техніки або високого рівня підготовки.
На думку аналітиків, загальний бойовий потенціал російських військ в Україні з часом може погіршитися, тому, незважаючи на ротацію, російські військові не зможуть вести кілька значних наступальних операцій одночасно.
Якщо російське командування вирішить активізувати наступальні дії в Україні, російські військові також можуть зазнати втрат, які перевищуватимуть їхню здатність генерувати нові сили, що обмежить кількість особового складу, доступного для поповнення деградованих частин і з’єднань. Інтенсифікація російських наступальних дій призведе до перекидання більшої кількості підрозділів на лінію фронту і чинитиме тиск на кількість наявних сил, які можуть взяти на себе контроль над зоною відповідальності деградованого підрозділу, поки цей підрозділ перебуває на відпочинку та відновленні.
Неясно, чи зможе нинішня російська криптомобілізаційна кампанія, яка значною мірою спирається на набір добровольців і примусову мобілізацію засуджених і мігрантів, забезпечити збільшення кількості особового складу, необхідного для проведення ротацій під час інтенсифікації російських наступальних зусиль.
Ключові висновки ISW за 11 січня:
