Автор: Вікторія Шабранська
Категорії: Південна Корея, Північна Корея, КНДР

Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон заявив, що Україна порушила домовленість про нерозголошення, оприлюднивши інформацію про передачу Півдню двох північнокорейських військовополонених, і що такий публічний розголос нібито може призвести до багатьох проблем.
Джерело:дописЛі в соцмережі Х,The Korea Times
Пряма моваЛі:”Репатріація північнокорейських полонених – це надзвичайно делікатне питання, яке має серйозні наслідки для дипломатії, національної безпеки та ситуації на Корейському півострові.
Тим, хто–не зважаючи на стан міжкорейських відносин, можливі людські жертви чи шкоду національним інтересам–волів би гучно заявити про репатріацію на весь світ, аби приписати собі заслуги–рішення нашого уряду не розголошувати цю інформацію, ймовірно, видається незрозумілим…
Не можна бути настільки жорстоким і безвідповідальним, коли йдеться про такі життєво важливі питання, як людські життя та національна безпека”.
Деталі:Президент підкреслив, що всередині корейського уряду теж лунали заклики оприлюднити інформацію про репатріацію, оскільки це б допомогло підвищити політичні рейтинги.
Однак, за словами Лі, рішення зберегти конфіденційність було виваженим з огляду на різноманітні проблеми, які може спричинити публічне оголошення.
“Людей, які заради власної дріб’язкової вигоди ставлять під загрозу людські життя та національну безпеку, називають убивцями або зрадниками… Мені невідомі конкретні обставини, що спонукали українську сторону порушити домовленість і оприлюднити інформацію, але це викликає глибокий жаль”, – сказав корейський президент.
Водночас, у відповідь на запит інформагентства Yonhap, Офіс президента заявив, що Україна повідомила лише про сам факт передачі Південній Кореї північнокорейських полонених, не розкриваючи подробиць цього процесу. На думку української сторони, було б дивно тримати цю подію в таємниці.
Також, як зазначаєThe Korea Times, незабаром після виступу Зеленського ОП уточнив, що передача двох північнокорейських полонених до Південної Кореї здійснювалася через прямий діалог із Сеулом.
Передісторія:




